Найприємніша фантазія, якою люди тішаться споконвіків – знайти кимось колись захований скарб. Скарби завжди ховали і постійно шукали; у кожному фольклору притаманні десятки надійних прикмет, за якими їх можна знайти.
Не дивлячись на кількість прикмет, давні скарби зазвичай дістаються цілком випадковим людям, які трапляються їм, коли ті риють колодязь або ж оруть землю. Тим, хто цілеспрямовано шукає заховані коштовності, фортуна далеко не завжди посміхається. Та є й такі, хто зробив пошук скарбів своєю професією й при цьому досяг чималих успіхів.
Проте знайти скарб – ще не означає розбагатіти. Залізо, що віками лежало в землі, може мати цінність лише для істориків. Та і безцінність майбутніх знахідок не зупиняє тих, хто мріє знайти історичні артефакти.
Щоб перекопати Україну, археологам не вистачає коштів і часу. А копачам – бракує законів. Тому українська історія мовчить про найцікавіше.
Знахідки трапляються цікаві, проте мало які з них потрапляють до музеїв. Археологи констатують, що Україна «перерита» лише на один відсоток.