Є давнє повір’я, що скарб може принести нещастя – його заговорювали і накладали страшні прокляття. Хтось в це вірить, а хтось – ні. В сучасній Україні незаконний пошук скарбів відтепер “заговорено” й Кримінальним кодексом, що дійсно може принести такі невдачі, що “мама не горюй”.

 

Незаконна діяльність в області археології завжди каралась і буде каратися Кримінальним та Адміністративним кодексами України. У 2018-му році в Закон “Про археологію” були внесені жорсткіші поправки. Ось, що любителям приладового пошуку зараз може загрожувати: (більше…)

Скарб і пошук скарбів – поняття нерозривні. Лихоманку шукання скарбів підігрівають чутки та легенди про скарби. Однак, ці ж легенди свідчать і про потойбічний захист деяких з них.

 

Скарби заговорювались, ставилися магічні охоронні печаті, проклинались. До деяких з них, особливо в багатих похованнях, приставляли потойбічних стражників, щоб вони не допускали знаходження і розграбування цінностей.

 

До цих легенд можна ставитися скептично, але практика шукачів скарбів і археологів змушує глибоко замислитися.

 

(більше…)

Легенди, легендами, а з чим реально має справу сучасний шукач скарбів?

 

Зіткнення c місцями, де відбувалися історичні події, накладає свій відбиток. Навіть якщо там немає скарбу. Особливо відчувається «присутність», де жили або були поховання. Що це, конкретно я сказати не можу. Але стикатися мені доводилося з такими явищами і відчуттями, які науково пояснити неможливо. А ось з точки зору науки, що вивчає паранормальні явища, мабуть, можливо.

 

У деяких місцях виникає відчуття чиєїсь присутності, а іноді і «свердлячого погляду». Навіть коли я один, і навколо немає ні душі на кілька кілометрів. Але ця «присутність» дає про себе знати. Я не екстрасенс! Але цілком чітко відчуваю це. Важко це пояснити. Ніби хтось знаходиться поруч, а може навіть і стежить за моїми діями. Найчастіше це проявляється вночі. І найцікавіше, мене не переслідує страх, а ось якийсь душевний дискомфорт присутній. .

(більше…)

Якщо Київ – це мати міст руських,

то Чернігів – їх дядько.

Остап Вишня.

 

… Та й столиці теж, так як лівий берег Києва до 1923 року належав Чернігівській губернії.

 

…Ну а де билини і легенди, там повинні бути і скарби.

 

Безліч таємниць приховують Чернігівські землі. Точна їхня кількість одному Господу Богу відома. (більше…)

Основне джерело вивчення минулого України – археологічні пам’ятки. Історична Київщина відігравала ключову роль у суспільно-політичному і культурному житті нашого народу. Територія Київської області багатюща на численні пам’ятки: стоянки, городища, хутори, поселення, могильники, кургани, змійові вали та скарби різноманітних історичних епох: від давньокам’яного віку до середньовіччя.

 

Скарби.

 

Серед археологічних пам’яток особливої уваги заслуговують численні скарби дорогоцінних ювелірних речей з золота та срібла, монетні скарби – арабські та візантійські, давньоруські, імперські тощо. Дослідження скарбів дає можливість вивчити питання торгівлі Давньої Русі з країнами-сусідами, розвиток ювелірного ремесла та глибоке майнове розшарування, класовість суспільства, зокрема накопичення значних багацтв в руках окремих феодалів.

 

Завдяки багатій історії наша країна є досить цікавою для шукачів скарбів, і приховані давні коштовності часто знаходять і у наш час. (більше…)

23 травня 2018 року з 00:01 до 23:59

 

Запамятай цю дату!

 

Членський внесок лише 100 грн!

 

 День шукача скарбів – професійне свято пошуковців, який відзначається 23 травня!

 

З цієї нагоди, для мотивації поповнення Спілки новими однодумцями, оголошуємо акційну пропозицію щодо вартості отримання членства в організації СДКС! Розмір членського внеску на День відзначення свята складатиме всього лише 100 грн (замість 500 грн)!

 

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ на вступ потрібно саме 23 травня 2018 року з 00:01 до 23:59!
 

Цей день за православним календарем – день пам’яті Апостола Симона Зилота. (більше…)

У 2017 році пошуковцями були знайдені сотні скарбів !!!

 

А ти був серед них ?!

 

Ти – авантюрист? Професіонал чи початківець ?

 

Приєднуйся! Знайдемо скарб разом!

 

Власники, мотивовані природним бажанням уберегти свої коштовності, закопували свої скарби в землю. Поширена ємність – горщик. Склад скарбів – золоті предмети з дорогоцінними каменями та емалями, монети, зброя. Скарби древніх центрів української культури – Києва, Чернігова, Одеси, Львова, Полтави та ін. – демонструють особливо важливий матеріал для історії українського мистецтва. (більше…)

Приладовий пошук в лісі – прагнення знайти незаймані місця. Чи могли на місці великого лісу стояти міста або села ..?

 

«Незаймані» поселення виявити ще можливо!

 

Два способи «лісового» пошуку: за допомогою карти і навігатора (ефективно), або покладатися «на око».

 

Думаєте, що другий спосіб – марна трата часу? Можемо заперечити: якщо різноманітні старовинні карти є у вільному доступі – найвища ймовірність, що там була нога «нашого брата». Шукати інтуїтивно «на око» – вишукувати старі дороги, джерела, яри – вельми конкурентні місця.

 

Можна звертати увагу на рельєф і припускати, де зручніше розташувати село; шукати кропиву, дикі плодові дерева.

(більше…)

Багатьом шукачам скарбів, та й звичайним людям, не дає спокою думка про те, де шукати скарби. Кожному хочеться спробувати вдачу – відшукати скарб. Хтось, почувши від родичів або просто знайомих людей про «заначку», вирушає на її пошуки. Ясно, що велика частина історій на ділі виявляється гарною легендою, проте, тим не менш, коло пошуків звужується.

 

А як же бути тому, кому добрі люди не підказали? Куди йти і де шукати? Відповідь очевидна – думати, аналізувати і шукати!

 

Спробуємо полегшити це завдання. Почати потрібно з того, що необхідно проаналізувати: хто хотів приховати своє добро, як і за яких обставин.

 

Отже, хто ховав, наприклад, монети?

 

(більше…)

Професійні шукачі скарбів завжди мають точну інформацію, яка дозволяє з великою ймовірністю знайти скарб. У наш час джерел інформації безліч. Це і архівні дані, і старовинні карти, книжкові описи, розповіді та легенди. Карти можна купити, скачати, сфотографувати. Доцільно збирати потрібну інформацію серед жителів покинутих поселень. Не рідко знайдені скарби є наслідком оповідання «бабушки-одуванчика».

 

Гідним джерелом інформації є праці місцевих істориків з описом історії краю. Вони часто містять в собі детальну історію даної місцевості: житіє селян при царській владі, бої і битви та багато іншого. Величезне задоволення доставляє читання краєзнавчих книг, особливо коли в них включені спогади очевидців про страшні часи, наприклад, Громадянської війни. (більше…)