Є давнє повір’я, що скарб може принести нещастя – його заговорювали і накладали страшні прокляття. Хтось в це вірить, а хтось – ні. В сучасній Україні незаконний пошук скарбів відтепер “заговорено” й Кримінальним кодексом, що дійсно може принести такі невдачі, що “мама не горюй”.

 

Незаконна діяльність в області археології завжди каралась і буде каратися Кримінальним та Адміністративним кодексами України. У 2018-му році в Закон “Про археологію” були внесені жорсткіші поправки. Ось, що любителям приладового пошуку зараз може загрожувати: (більше…)

Скарб і пошук скарбів – поняття нерозривні. Лихоманку шукання скарбів підігрівають чутки та легенди про скарби. Однак, ці ж легенди свідчать і про потойбічний захист деяких з них.

 

Скарби заговорювались, ставилися магічні охоронні печаті, проклинались. До деяких з них, особливо в багатих похованнях, приставляли потойбічних стражників, щоб вони не допускали знаходження і розграбування цінностей.

 

До цих легенд можна ставитися скептично, але практика шукачів скарбів і археологів змушує глибоко замислитися.

 

(більше…)

Легенди, легендами, а з чим реально має справу сучасний шукач скарбів?

 

Зіткнення c місцями, де відбувалися історичні події, накладає свій відбиток. Навіть якщо там немає скарбу. Особливо відчувається «присутність», де жили або були поховання. Що це, конкретно я сказати не можу. Але стикатися мені доводилося з такими явищами і відчуттями, які науково пояснити неможливо. А ось з точки зору науки, що вивчає паранормальні явища, мабуть, можливо.

 

У деяких місцях виникає відчуття чиєїсь присутності, а іноді і «свердлячого погляду». Навіть коли я один, і навколо немає ні душі на кілька кілометрів. Але ця «присутність» дає про себе знати. Я не екстрасенс! Але цілком чітко відчуваю це. Важко це пояснити. Ніби хтось знаходиться поруч, а може навіть і стежить за моїми діями. Найчастіше це проявляється вночі. І найцікавіше, мене не переслідує страх, а ось якийсь душевний дискомфорт присутній. .

(більше…)

Основне джерело вивчення минулого України – археологічні пам’ятки. Історична Київщина відігравала ключову роль у суспільно-політичному і культурному житті нашого народу. Територія Київської області багатюща на численні пам’ятки: стоянки, городища, хутори, поселення, могильники, кургани, змійові вали та скарби різноманітних історичних епох: від давньокам’яного віку до середньовіччя.

 

Скарби.

 

Серед археологічних пам’яток особливої уваги заслуговують численні скарби дорогоцінних ювелірних речей з золота та срібла, монетні скарби – арабські та візантійські, давньоруські, імперські тощо. Дослідження скарбів дає можливість вивчити питання торгівлі Давньої Русі з країнами-сусідами, розвиток ювелірного ремесла та глибоке майнове розшарування, класовість суспільства, зокрема накопичення значних багацтв в руках окремих феодалів.

 

Завдяки багатій історії наша країна є досить цікавою для шукачів скарбів, і приховані давні коштовності часто знаходять і у наш час. (більше…)

У далекому 2014 році, коли Спілка Дослідників Культурної Спадщини тільки засновувалася, не було ні сайту, ні, тим паче, логотипу. Прийшла весна, нагадала про початок нового “сезону-2018”, а значить настав час презентувати новий логотип СДКС!

 

На зборах Правління було прийнято рішення про створення нового логотипу Організації без зайвого «романтизму професії», при цьому з відчуттям ноток авантюризму, добротності і надійності. (більше…)

Приладовий пошук в лісі – прагнення знайти незаймані місця. Чи могли на місці великого лісу стояти міста або села ..?

 

«Незаймані» поселення виявити ще можливо!

 

Два способи «лісового» пошуку: за допомогою карти і навігатора (ефективно), або покладатися «на око».

 

Думаєте, що другий спосіб – марна трата часу? Можемо заперечити: якщо різноманітні старовинні карти є у вільному доступі – найвища ймовірність, що там була нога «нашого брата». Шукати інтуїтивно «на око» – вишукувати старі дороги, джерела, яри – вельми конкурентні місця.

 

Можна звертати увагу на рельєф і припускати, де зручніше розташувати село; шукати кропиву, дикі плодові дерева.

(більше…)

Що це – «вибите місце»?

 

Найчастіше цим поняттям позначають те поле (луг, ліс тощо), яке відскановано безліччю металодетекторів вздовж-поперек і сьогодні схоже на місячний пейзаж. Можна висловитися і по-іншому: це – місце, яке подарувало шукачам багато цінних знахідок; після чого зараз тут ЖОДНОГО кольорового сигналу. Саме це і є «вибите» місце.

 

Такі локації незабаром перестають користуватися попитом серед пошукачів і отримують ярлик: «Вибито». При цьому, на пам’яті є достатньо випадків, коли «вибиті місця» приносили ейфорію і обдаровували цінними знахідками.

 

(більше…)

Багатьом шукачам скарбів, та й звичайним людям, не дає спокою думка про те, де шукати скарби. Кожному хочеться спробувати вдачу – відшукати скарб. Хтось, почувши від родичів або просто знайомих людей про «заначку», вирушає на її пошуки. Ясно, що велика частина історій на ділі виявляється гарною легендою, проте, тим не менш, коло пошуків звужується.

 

А як же бути тому, кому добрі люди не підказали? Куди йти і де шукати? Відповідь очевидна – думати, аналізувати і шукати!

 

Спробуємо полегшити це завдання. Почати потрібно з того, що необхідно проаналізувати: хто хотів приховати своє добро, як і за яких обставин.

 

Отже, хто ховав, наприклад, монети?

 

(більше…)

Професійні шукачі скарбів завжди мають точну інформацію, яка дозволяє з великою ймовірністю знайти скарб. У наш час джерел інформації безліч. Це і архівні дані, і старовинні карти, книжкові описи, розповіді та легенди. Карти можна купити, скачати, сфотографувати. Доцільно збирати потрібну інформацію серед жителів покинутих поселень. Не рідко знайдені скарби є наслідком оповідання «бабушки-одуванчика».

 

Гідним джерелом інформації є праці місцевих істориків з описом історії краю. Вони часто містять в собі детальну історію даної місцевості: житіє селян при царській владі, бої і битви та багато іншого. Величезне задоволення доставляє читання краєзнавчих книг, особливо коли в них включені спогади очевидців про страшні часи, наприклад, Громадянської війни. (більше…)

Незвичайну заяву поспішив зробити МВФ після повідомлення про знахідку житомирських “бурштинників”.

 

“Бурштинові браконьєри” знайшли на Житомирщині під Рокитним скарб, який є частиною легендарного скарбу, так званого “золота Полуботка”. Багато відомих особистостей і навіть країн зробили негайну заяву на право власності цим скарбом.

 

Історія з цим скарбом вирішилася дуже швидко. За повідомленням голови районної адміністрації, весь вміст знайденого скарбу, (за оцінками фахівців становить понад 140 млн. грн.) був негайно переданий в державне казначейство України для подальшого подання 217 векселів Банку Англії, щоб один з найстаріших банків Європи справив розрахунок з Україною. (більше…)