Є давнє повір’я, що скарб може принести нещастя – його заговорювали і накладали страшні прокляття. Хтось в це вірить, а хтось – ні. В сучасній Україні незаконний пошук скарбів відтепер “заговорено” й Кримінальним кодексом, що дійсно може принести такі невдачі, що “мама не горюй”.

 

Незаконна діяльність в області археології завжди каралась і буде каратися Кримінальним та Адміністративним кодексами України. У 2018-му році в Закон “Про археологію” були внесені жорсткіші поправки. Ось, що любителям приладового пошуку зараз може загрожувати: (більше…)

ГО «СДКС» – це команда професіоналів, які стоять на сторожі інтересів «любителів приладового пошуку», національної культурно-історичної спадщини України та активно сприяють розвитку вітчизняного законодавства щодо легалізації обігу предметів культурної спадщини як правової європейської держави з демократичними та громадянськими цінностями!

(більше…)

У далекому 2014 році, коли Спілка Дослідників Культурної Спадщини тільки засновувалася, не було ні сайту, ні, тим паче, логотипу. Прийшла весна, нагадала про початок нового “сезону-2018”, а значить настав час презентувати новий логотип СДКС!

 

На зборах Правління було прийнято рішення про створення нового логотипу Організації без зайвого «романтизму професії», при цьому з відчуттям ноток авантюризму, добротності і надійності. (більше…)

Багатьом шукачам скарбів, та й звичайним людям, не дає спокою думка про те, де шукати скарби. Кожному хочеться спробувати вдачу – відшукати скарб. Хтось, почувши від родичів або просто знайомих людей про «заначку», вирушає на її пошуки. Ясно, що велика частина історій на ділі виявляється гарною легендою, проте, тим не менш, коло пошуків звужується.

 

А як же бути тому, кому добрі люди не підказали? Куди йти і де шукати? Відповідь очевидна – думати, аналізувати і шукати!

 

Спробуємо полегшити це завдання. Почати потрібно з того, що необхідно проаналізувати: хто хотів приховати своє добро, як і за яких обставин.

 

Отже, хто ховав, наприклад, монети?

 

(більше…)

Професійні шукачі скарбів завжди мають точну інформацію, яка дозволяє з великою ймовірністю знайти скарб. У наш час джерел інформації безліч. Це і архівні дані, і старовинні карти, книжкові описи, розповіді та легенди. Карти можна купити, скачати, сфотографувати. Доцільно збирати потрібну інформацію серед жителів покинутих поселень. Не рідко знайдені скарби є наслідком оповідання «бабушки-одуванчика».

 

Гідним джерелом інформації є праці місцевих істориків з описом історії краю. Вони часто містять в собі детальну історію даної місцевості: житіє селян при царській владі, бої і битви та багато іншого. Величезне задоволення доставляє читання краєзнавчих книг, особливо коли в них включені спогади очевидців про страшні часи, наприклад, Громадянської війни. (більше…)

Незвичайну заяву поспішив зробити МВФ після повідомлення про знахідку житомирських “бурштинників”.

 

“Бурштинові браконьєри” знайшли на Житомирщині під Рокитним скарб, який є частиною легендарного скарбу, так званого “золота Полуботка”. Багато відомих особистостей і навіть країн зробили негайну заяву на право власності цим скарбом.

 

Історія з цим скарбом вирішилася дуже швидко. За повідомленням голови районної адміністрації, весь вміст знайденого скарбу, (за оцінками фахівців становить понад 140 млн. грн.) був негайно переданий в державне казначейство України для подальшого подання 217 векселів Банку Англії, щоб один з найстаріших банків Європи справив розрахунок з Україною. (більше…)

Більшість шукачів скарбів стверджують, що пошук монет та інших предметів старовини є для них звичайним хобі. Проте неофіційні кодекси українських шукачів скарбів свідчать: “Ніколи не віддавай свій скарб державі”.

 

Чому ж більшість “чорних археологів” не здають знайдені цінні речі державі? А тому, що віддати свій скарб державі – те ж саме, що й покласти його в кишені нашим “улюбленим” чиновникам!

 

Самі ж чиновники, музейні працівники та професійні археологи стверджують, що найбільшу роль у розграбуванні культурних цінностей нашої спадщини відіграють шукачі скарбів, які, нібито, грабують стародавні городища і знищують історичні пам’ятки. Не сперечаємось, є такі «відчайдушні» люди, які із розкопаних місць вилучають лише добре збережені цінні речі, а доля ж самої історичної пам’ятки їх зовсім не цікавить. (більше…)

29.01.2018

Правові норми та аспекти, що регулюють поняття «скарб», а також встановлені державою на законодавчому рівні права та обов’язки осіб, які знайшли скарб, важливо і корисно знати!

 

Відповідно до ГК України, скарб – це приховані цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право. Цілеспрямовано приховані цінності не можуть вважатися скарбом.

 

Розглянемо «статтю 140» Цивільного кодексу України (далі «ЦКУ»): скарб, тобто зариті в землі або приховані іншим способом валюта (вітчизняна та іноземна), а також цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою, яка його виявила, до фінансового органу і переходить у власність держави. (більше…)

Як досвідчений шукач скарбів, можу сказати точно: озброюйтесь – особиста безпека ніколи не завадить!

 

Наприклад, виїжджаючи в занедбані села, ніколи не знаєш з ким тебе “зведе доля”. Добре, якщо це – адекватний старожил (в окремих випадках навіть підкаже, де краще пошукати) … Проте, може трапитися на шляху і компанія молодих людей в нетверезому стані, яка тебе і так сприйме як “чужинця”, и ти ще й скарб шукаєш на їх території! (більше…)

Пошук скарбів – це рід занять, викликаний цікавістю до пригод. Виникло це з тих пір, як деякі почали довіряти свої матеріальні цінності землі. Найчастіше такі скарби виявлялися випадково при земляних або будівельних роботах. Але є люди, які зробили пошук скарбу головною справою свого життя. Пошук скарбів приваблював і приваблює людей найрізноманітніших професій і різного рівня культури. (більше…)