Чим вище рівень духовної культури народу, тим різноманітніші їх цінності і зміст. Щоб культура могла збагачуватися, вона повинна бути здатною до асиміляції, а також – синтезувати цінності.
Отже, на просте запитання “Де потрібно шукати скарб?” я відповів би так: шукати скарби слід там, де жили люди. Хоча, досить часто, ховали їх і далеко від житла: в лісі, ярах…
Можна також роздобути старі карти. Початківці – шукачі скарбів шукають ці карти як панацею, а знайшовши, радіють: тепер справа піде! Смію запевнити, що карти ці разом зі спеціальною навігаційною програмою на планшеті є у кожної людини з металошукачем. Тому, переважна більшість панських дворів, хуторів і катівень, які на них позначені, а на місцевості вже не вгадуються, по кілька десятків разів перевірені вашими більш досвідченими колегами. Але, безумовно, знахідки будуть і там. В основному не цікаві.
Питання збереження, відновлення та відповідне використання культурно-історичної спадщини завжди є актуальним.
Культурно-історична спадщина України у різні часи зазнавала цілеспрямованого нищення. Так, в Україні лише у ХХ столітті знищено близько десяти тисяч архітектурних об’єктів, які мали важливе історико-культурну значення і цінність.
Клад — зарытые в земле или спрятанные иным способом ценные предметы, владелец которых неизвестен и не может быть найден, или же потерял на них право.
Все клады можно условно разделить на три категории (по общей характеристике): ценностные, бытовые, реликвийные. (більше…)