Приладовий пошук в лісі – прагнення знайти незаймані місця. Чи могли на місці великого лісу стояти міста або села ..?

 

«Незаймані» поселення виявити ще можливо!

 

Два способи «лісового» пошуку: за допомогою карти і навігатора (ефективно), або покладатися «на око».

 

Думаєте, що другий спосіб – марна трата часу? Можемо заперечити: якщо різноманітні старовинні карти є у вільному доступі – найвища ймовірність, що там була нога «нашого брата». Шукати інтуїтивно «на око» – вишукувати старі дороги, джерела, яри – вельми конкурентні місця.

 

Можна звертати увагу на рельєф і припускати, де зручніше розташувати село; шукати кропиву, дикі плодові дерева.

(більше…)

Багатьом шукачам скарбів, та й звичайним людям, не дає спокою думка про те, де шукати скарби. Кожному хочеться спробувати вдачу – відшукати скарб. Хтось, почувши від родичів або просто знайомих людей про «заначку», вирушає на її пошуки. Ясно, що велика частина історій на ділі виявляється гарною легендою, проте, тим не менш, коло пошуків звужується.

 

А як же бути тому, кому добрі люди не підказали? Куди йти і де шукати? Відповідь очевидна – думати, аналізувати і шукати!

 

Спробуємо полегшити це завдання. Почати потрібно з того, що необхідно проаналізувати: хто хотів приховати своє добро, як і за яких обставин.

 

Отже, хто ховав, наприклад, монети?

 

(більше…)

Незвичайну заяву поспішив зробити МВФ після повідомлення про знахідку житомирських “бурштинників”.

 

“Бурштинові браконьєри” знайшли на Житомирщині під Рокитним скарб, який є частиною легендарного скарбу, так званого “золота Полуботка”. Багато відомих особистостей і навіть країн зробили негайну заяву на право власності цим скарбом.

 

Історія з цим скарбом вирішилася дуже швидко. За повідомленням голови районної адміністрації, весь вміст знайденого скарбу, (за оцінками фахівців становить понад 140 млн. грн.) був негайно переданий в державне казначейство України для подальшого подання 217 векселів Банку Англії, щоб один з найстаріших банків Європи справив розрахунок з Україною. (більше…)

 

Все-таки є професійне свято – день шукача скарбів. Відзначається він 23 травня! Цей день за православним календарем – день пам’яті Апостола Симона Зилота.

 

Симонів день (Іменини Землі) – день народного календаря, що відзначається 10 (23) травня. За народною традицією в цей день “Мати – Земля” вшановується як «іменинниця». Вважається, що в цей день Земля “відпочиває”, тому її не можна орати, копати і боронити.

 

В цей день “захоплені” займалися пошуком скарбів. Люди вважали, що між словами Зилот і золото є прямий зв’язок. Тому Симон Зилот вважався в народі покровителем шукачів скарбів і до нього зверталися з молитвою, просячи допомоги в пошуках скарбів. (більше…)

Пляж – ідеальне місце для того, щоб випробувати вдачу і навіть заробити! Зазвичай, в розпал сезону відпусток, все узбережжя усіяне відпочиваючими. Але ми з’являємося на пляжі не для бронзової засмаги! Ми шукаємо те, що інші втратили: гроші, годинники, ланцюжки, каблучки і т.д. Озброївшись металодетектором кожен може спробувати себе в цій захоплюючій справі.

 

Шукати на пляжі цінні речі можна на двох ділянках: в зоні відпочинку на сухому піску, і в зоні прибою на вологому грунті або в солоній воді. Залежно від ділянки пошуку є і свої труднощі. (більше…)

Більшість шукачів скарбів стверджують, що пошук монет та інших предметів старовини є для них звичайним хобі. Проте неофіційні кодекси українських шукачів скарбів свідчать: “Ніколи не віддавай свій скарб державі”.

 

Чому ж більшість “чорних археологів” не здають знайдені цінні речі державі? А тому, що віддати свій скарб державі – те ж саме, що й покласти його в кишені нашим “улюбленим” чиновникам!

 

Самі ж чиновники, музейні працівники та професійні археологи стверджують, що найбільшу роль у розграбуванні культурних цінностей нашої спадщини відіграють шукачі скарбів, які, нібито, грабують стародавні городища і знищують історичні пам’ятки. Не сперечаємось, є такі «відчайдушні» люди, які із розкопаних місць вилучають лише добре збережені цінні речі, а доля ж самої історичної пам’ятки їх зовсім не цікавить. (більше…)

29.01.2018

Правові норми та аспекти, що регулюють поняття «скарб», а також встановлені державою на законодавчому рівні права та обов’язки осіб, які знайшли скарб, важливо і корисно знати!

 

Відповідно до ГК України, скарб – це приховані цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право. Цілеспрямовано приховані цінності не можуть вважатися скарбом.

 

Розглянемо «статтю 140» Цивільного кодексу України (далі «ЦКУ»): скарб, тобто зариті в землі або приховані іншим способом валюта (вітчизняна та іноземна), а також цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою, яка його виявила, до фінансового органу і переходить у власність держави. (більше…)

Пошук скарбів – це рід занять, викликаний цікавістю до пригод. Виникло це з тих пір, як деякі почали довіряти свої матеріальні цінності землі. Найчастіше такі скарби виявлялися випадково при земляних або будівельних роботах. Але є люди, які зробили пошук скарбу головною справою свого життя. Пошук скарбів приваблював і приваблює людей найрізноманітніших професій і різного рівня культури. (більше…)

Найприємніша фантазія, якою люди тішаться споконвіків – знайти кимось колись захований скарб. Скарби завжди ховали і постійно шукали; у кожному фольклору притаманні десятки надійних прикмет, за якими їх можна знайти. (більше…)

Українські вчені б’ють на сполох – за 2015 рік «чорні археологи» пограбували близько десятка стародавніх курганів!

 

Раніше таке відбувалося не частіше одного-двох разів на рік. Цікаво й те, що до недавнього часу вони добиралися до скарбів «вручну», а тепер використовують ще й спецтехніку, знищуючи унікальні предмети історії. (більше…)