Чим вище рівень духовної культури народу, тим різноманітніші їх цінності і зміст. Щоб культура могла збагачуватися, вона повинна бути здатною до асиміляції, а також – синтезувати цінності.
Отже, на просте запитання “Де потрібно шукати скарб?” я відповів би так: шукати скарби слід там, де жили люди. Хоча, досить часто, ховали їх і далеко від житла: в лісі, ярах…
Можна також роздобути старі карти. Початківці – шукачі скарбів шукають ці карти як панацею, а знайшовши, радіють: тепер справа піде! Смію запевнити, що карти ці разом зі спеціальною навігаційною програмою на планшеті є у кожної людини з металошукачем. Тому, переважна більшість панських дворів, хуторів і катівень, які на них позначені, а на місцевості вже не вгадуються, по кілька десятків разів перевірені вашими більш досвідченими колегами. Але, безумовно, знахідки будуть і там. В основному не цікаві.
Питання збереження, відновлення та відповідне використання культурно-історичної спадщини завжди є актуальним.
Культурно-історична спадщина України у різні часи зазнавала цілеспрямованого нищення. Так, в Україні лише у ХХ столітті знищено близько десяти тисяч архітектурних об’єктів, які мали важливе історико-культурну значення і цінність.
З року в рік зростає кількість людей, які цікавляться археологією та мають намір зайнятися приборним пошуком; зростає інтенсивність їхньої діяльності та ареал її поширення.
Для боротьби проти «чорної археології» звучать заклики створити на державному рівні спеціальні підрозділи МВС України з відповідною фаховою підготовкою; залучати до цієї справи науковців, органи місцевого самоврядування, добровільні народні дружини, формування козацтва, громадські організації та ЗМІ.
Із цього слідує, що в найближчому майбутньому, любителям приборного пошуку, у яких дана діяльність є некомерційною, а лише улюблене заняття, доведеться шукати нове хобі.
Спілка Дослідників Культурної Спадщини пропонує альтернативні варіанти вирішення даної проблеми, які вже давно використовуються, для прикладу, в Європейських країнах: (більше…)
Клад — зарытые в земле или спрятанные иным способом ценные предметы, владелец которых неизвестен и не может быть найден, или же потерял на них право.
Все клады можно условно разделить на три категории (по общей характеристике): ценностные, бытовые, реликвийные. (більше…)
Согласно протоколу №3 от 12.01.2015 был создан отдел пресс-службы Союза Исследователей Культурного Наследия!
Пресс-служба СИКН – подразделение, осуществляющее взаимодействие союза с прессой и другими СМИ. Пресс-служба обеспечивает полноту и оперативность информации о деятельности Союза Исследователей Культурного Наследия.
Пресс-служба СИКН выполняет следующие задачи:
- Сбор и анализ информации, связанной с осуществлением деятельности в сфере исследования историко-культурного наследия.
- Мониторинг, анализ состояния и динамики общественного мнения в процессе осуществления историко-культурных и социальных программ и акций.
- Анализ деятельности региональных средств массовой информации по освещению и интерпретации деятельности исследовательских институтов.
Добро пожаловать!
Приглашаем друзей в Союз Исследователей Культурного Наследия!
Мы открыты для всех!
Объекты археологического наследия – старинные предметы и их фрагменты, скрывающиеся в образовавшемся за прошлые века культурном слое, могут обнаружиться буквально в любом месте. Для кого-то выявление таких артефактов – профессия, научная работа. Для кого-то – увлечение на досуге, охотничья страсть.
Клад – зарытые в земле или спрятанные иным способом деньги или ценные предметы, владелец которых неизвестен и не может быть найден, или же потерял на них право.