Професійні шукачі скарбів завжди мають точну інформацію, яка дозволяє з великою ймовірністю знайти скарб. У наш час джерел інформації безліч. Це і архівні дані, і старовинні карти, книжкові описи, розповіді та легенди. Карти можна купити, скачати, сфотографувати. Доцільно збирати потрібну інформацію серед жителів покинутих поселень. Не рідко знайдені скарби є наслідком оповідання «бабушки-одуванчика».

Гідним джерелом інформації є праці місцевих істориків з описом історії краю. Вони часто містять в собі детальну історію даної місцевості: житіє селян при царській владі, бої і битви та багато іншого. Величезне задоволення доставляє читання краєзнавчих книг, особливо коли в них включені спогади очевидців про страшні часи, наприклад, Громадянської війни. (більше…)

Незвичайну заяву поспішив зробити МВФ після повідомлення про знахідку житомирських “бурштинників”.

“Бурштинові браконьєри” знайшли на Житомирщині під Рокитним скарб, який є частиною легендарного скарбу, так званого “золота Полуботка”. Багато відомих особистостей і навіть країн зробили негайну заяву на право власності цим скарбом.

Історія з цим скарбом вирішилася дуже швидко. За повідомленням голови районної адміністрації, весь вміст знайденого скарбу, (за оцінками фахівців становить понад 140 млн. грн.) був негайно переданий в державне казначейство України для подальшого подання 217 векселів Банку Англії, щоб один з найстаріших банків Європи справив розрахунок з Україною. (більше…)

Юристи стверджують, що такий вид господарської діяльності, як пошук скарбів, відсутній в державному реєстрі.

Відповідно до Закону України, в разі знаходження скарбу (старовинної речі), щасливчик повинен зв’язатися з органами внутрішніх справ і повідомити про знахідку в органи місцевої влади.

Держава, можливо (?!), оплатить знахідку з розрахунку до 20% від її вартості. Якщо цінність (скарб) знайдена на ділянці, у якої є приватний власник і скарб підняли із землі за його згодою, то ці 20% розділяються між двома учасниками. Якщо скарб підняли із землі без обопільної згоди, то весь прибуток належить господареві території.

Прикмети і забобони шукачів скарбів можна розбити на дві категорії: старовинні і сучасні.

Старовинні ж свідчать, що будь-який поважаючий себе “пошуковець” мав звід правил про те, як правильно шукати скарб:

• Під час роботи не можна було озиратися, піддаватися сонливості і розмовляти, особливо брутально лаятись – позбудешся допомоги святих сил. А до знайденого скарбу не варто торкатися, не перехрестившись і не прочитавши молитву. Інакше, навіть якщо скарби і дадуться в руки, то щастя вони не принесуть.
• На пошуки потрібно було вирушати в певний день. Наприклад, “закляті скарби” не можна брати в руки ні в один день крім Нового року, Великодня та Івана Купали.
• Вважалося, що на Новий рік всі зариті гроші спалахують синім кольором. Тоді повз скарбу точно не пройдеш. У пасхальну ніч скарби йдуть шукати за околицю. Місце, де потрібно копати, вкажуть вогники. При собі необхідно мати хрест, херувимський ладан, стрітенську свічку і знати при цьому недільну молитву. При пошуку скарбу в цю ніч суворо заборонено лаятися.

(більше…)

Новачки в справі пошуку скарбів не завжди знають з чого почати: куди і на чому їхати, з ким і, головне, в чому?

Основна екіпіровка “молодого” шукача скарбів:

• карта місця призначення (наприклад фрагмент 3-хверстовки Шуберта);
• грунтовий металодетектор;
• лопата.

Звичайно, це не повний набір шукача скарбів, проте – основний! (більше…)

Все-таки є професійне свято – день шукача скарбів. Відзначається він 23 травня! Цей день за православним календарем – день пам’яті Апостола Симона Зилота.

Симонів день (Іменини Землі) – день народного календаря, що відзначається 10 (23) травня. За народною традицією в цей день “Мати – Земля” вшановується як «іменинниця». Вважається, що в цей день Земля “відпочиває”, тому її не можна орати, копати і боронити.

В цей день “захоплені” займалися пошуком скарбів. Люди вважали, що між словами Зилот і золото є прямий зв’язок. Тому Симон Зилот вважався в народі покровителем шукачів скарбів і до нього зверталися з молитвою, просячи допомоги в пошуках скарбів. (більше…)

Пляж – ідеальне місце для того, щоб випробувати вдачу і навіть заробити! Зазвичай, в розпал сезону відпусток, все узбережжя усіяне відпочиваючими. Але ми з’являємося на пляжі не для бронзової засмаги! Ми шукаємо те, що інші втратили: гроші, годинники, ланцюжки, каблучки і т.д. Озброївшись металодетектором кожен може спробувати себе в цій захоплюючій справі.

Шукати на пляжі цінні речі можна на двох ділянках: в зоні відпочинку на сухому піску, і в зоні прибою на вологому грунті або в солоній воді. Залежно від ділянки пошуку є і свої труднощі. (більше…)

Більшість шукачів скарбів стверджують, що пошук монет та інших предметів старовини є для них звичайним хобі. Проте неофіційні кодекси українських шукачів скарбів свідчать: “Ніколи не віддавай свій скарб державі”.

Чому ж більшість “чорних археологів” не здають знайдені цінні речі державі? А тому, що віддати свій скарб державі – те ж саме, що й покласти його в кишені нашим “улюбленим” чиновникам!

Самі ж чиновники, музейні працівники та професійні археологи стверджують, що найбільшу роль у розграбуванні культурних цінностей нашої спадщини відіграють шукачі скарбів, які, нібито, грабують стародавні городища і знищують історичні пам’ятки. Не сперечаємось, є такі «відчайдушні» люди, які із розкопаних місць вилучають лише добре збережені цінні речі, а доля ж самої історичної пам’ятки їх зовсім не цікавить. (більше…)

Такий спосіб пошуку приваблює не лише колекціонерів, а й тих, хто знає реальну ціну старовинним монетам. Але простого бажання знайти рідкісну монету мало! Необхідно, як мінімум, знати, де шукати; до того ж тут не обійтися без металодетектора, який коштує недешево.

Наприклад, монети СРСР знайти досить просто – вони є скрізь. Та куди складніше знайти монети царських часів.

Місць, де шукати монети – тьма: в землі, старих занедбаних будинках, водоймах, ярах … Відзначимо, що досвідчені шукачі скарбів не зосереджуються на одному лише виді пошуку. Найефективніший спосіб пошуку – це вміння знаходити монети практично в будь-якому місці. (більше…)

Правові норми та аспекти, що регулюють поняття «скарб», а також встановлені державою на законодавчому рівні права та обов’язки осіб, які знайшли скарб, важливо і корисно знати!

Відповідно до ГК України, скарб – це приховані цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право. Цілеспрямовано приховані цінності не можуть вважатися скарбом.

Розглянемо «статтю 140» Цивільного кодексу України (далі «ЦКУ»): скарб, тобто зариті в землі або приховані іншим способом валюта (вітчизняна та іноземна), а також цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою, яка його виявила, до фінансового органу і переходить у власність держави. (більше…)