Більшість шукачів скарбів стверджують, що пошук монет та інших предметів старовини є для них звичайним хобі. Проте неофіційні кодекси українських шукачів скарбів свідчать: “Ніколи не віддавай свій скарб державі”.

 

Чому ж більшість “чорних археологів” не здають знайдені цінні речі державі? А тому, що віддати свій скарб державі – те ж саме, що й покласти його в кишені нашим “улюбленим” чиновникам!

 

Самі ж чиновники, музейні працівники та професійні археологи стверджують, що найбільшу роль у розграбуванні культурних цінностей нашої спадщини відіграють шукачі скарбів, які, нібито, грабують стародавні городища і знищують історичні пам’ятки. Не сперечаємось, є такі «відчайдушні» люди, які із розкопаних місць вилучають лише добре збережені цінні речі, а доля ж самої історичної пам’ятки їх зовсім не цікавить. (більше…)

Такий спосіб пошуку приваблює не лише колекціонерів, а й тих, хто знає реальну ціну старовинним монетам. Але простого бажання знайти рідкісну монету мало! Необхідно, як мінімум, знати, де шукати; до того ж тут не обійтися без металодетектора, який коштує недешево.

 

Наприклад, монети СРСР знайти досить просто – вони є скрізь. Та куди складніше знайти монети царських часів.

 

Місць, де шукати монети – тьма: в землі, старих занедбаних будинках, водоймах, ярах … Відзначимо, що досвідчені шукачі скарбів не зосереджуються на одному лише виді пошуку. Найефективніший спосіб пошуку – це вміння знаходити монети практично в будь-якому місці. (більше…)

29.01.2018

Правові норми та аспекти, що регулюють поняття «скарб», а також встановлені державою на законодавчому рівні права та обов’язки осіб, які знайшли скарб, важливо і корисно знати!

 

Відповідно до ГК України, скарб – це приховані цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право. Цілеспрямовано приховані цінності не можуть вважатися скарбом.

 

Розглянемо «статтю 140» Цивільного кодексу України (далі «ЦКУ»): скарб, тобто зариті в землі або приховані іншим способом валюта (вітчизняна та іноземна), а також цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою, яка його виявила, до фінансового органу і переходить у власність держави. (більше…)

Як досвідчений шукач скарбів, можу сказати точно: озброюйтесь – особиста безпека ніколи не завадить!

 

Наприклад, виїжджаючи в занедбані села, ніколи не знаєш з ким тебе “зведе доля”. Добре, якщо це – адекватний старожил (в окремих випадках навіть підкаже, де краще пошукати) … Проте, може трапитися на шляху і компанія молодих людей в нетверезому стані, яка тебе і так сприйме як “чужинця”, и ти ще й скарб шукаєш на їх території! (більше…)

Найприємніша фантазія, якою люди тішаться споконвіків – знайти кимось колись захований скарб. Скарби завжди ховали і постійно шукали; у кожному фольклору притаманні десятки надійних прикмет, за якими їх можна знайти. (більше…)

Що було раніше – курка чи яйце..?

Мабуть, яйце! )

 

Знахідку зафіксовано в Чехії при розкопках некрополя Великоморавського Градіште (городища) святого Іполіта. Археологи знайшли ціле куряче яйце віком 1200 років! (більше…)

Чим вище рівень духовної культури народу, тим різноманітніші їх цінності і зміст. Щоб культура могла збагачуватися, вона повинна бути здатною до асиміляції, а також – синтезувати цінності.

(більше…)

Отже, на просте запитання “Де потрібно шукати скарб?” я відповів би так: шукати скарби слід там, де жили люди. Хоча, досить часто, ховали їх і далеко від житла: в лісі, ярах…

 

Можна також роздобути старі карти. Початківці – шукачі скарбів шукають ці карти як панацею, а знайшовши, радіють: тепер справа піде! Смію запевнити, що карти ці разом зі спеціальною навігаційною програмою на планшеті є у кожної людини з металошукачем. Тому, переважна більшість панських дворів, хуторів і катівень, які на них позначені, а на місцевості вже не вгадуються, по кілька десятків разів перевірені вашими більш досвідченими колегами. Але, безумовно, знахідки будуть і там. В основному не цікаві.

(більше…)

Питання збереження, відновлення та відповідне використання культурно-історичної спадщини завжди є актуальним.

 

Культурно-історична спадщина України у різні часи зазнавала цілеспрямованого нищення. Так, в Україні лише у ХХ столітті знищено близько десяти тисяч архітектурних об’єктів, які мали важливе історико-культурну значення і цінність.

(більше…)

З року в рік зростає кількість людей, які цікавляться археологією та мають намір зайнятися приборним пошуком; зростає інтенсивність їхньої діяльності та ареал її поширення.

 

Для боротьби проти «чорної археології» звучать заклики створити на державному рівні спеціальні підрозділи МВС України з відповідною фаховою підготовкою; залучати до цієї справи науковців, органи місцевого самоврядування, добровільні народні дружини, формування козацтва, громадські організації та ЗМІ.

 

Із цього слідує, що в найближчому майбутньому, любителям приборного пошуку, у яких дана діяльність є некомерційною, а лише улюблене заняття, доведеться шукати нове хобі.

 

Спілка Дослідників Культурної Спадщини пропонує альтернативні варіанти вирішення даної проблеми, які вже давно використовуються, для прикладу, в Європейських країнах: (більше…)