Більшість скарбів і коштовностей часів Стародавньої Русі (третя частина) знайдені в Києві. Найдавніший слов’янський скарб – 1800 років – 4 000 срібних і бронзових монет, знайдені поряд з Сінним ринком в 1874 році. У центрі граду Києва знаходять скарби фактично при кожному будівництві. Періодично і схили пагорбів підносять «подарунки» після періоду рясних дощів.

 

Територія Десятинної церкви приховує найбільше скарбів. Старий Київ займає площу в 10 гектарів. Кількість скарбів з цієї території перевищила три десятка і половина з них – поруч з фундаментом Десятинної.

 

Околиці Михайлівського монастиря – займають друге «скарбоносне» місце. (більше…)

У далекому 2014 році, коли Спілка Дослідників Культурної Спадщини тільки засновувалася, не було ні сайту, ні, тим паче, логотипу. Прийшла весна, нагадала про початок нового “сезону-2018”, а значить настав час презентувати новий логотип СДКС!

 

На зборах Правління було прийнято рішення про створення нового логотипу Організації без зайвого «романтизму професії», при цьому з відчуттям ноток авантюризму, добротності і надійності. (більше…)

У 2017 році пошуковцями були знайдені сотні скарбів !!!

 

А ти був серед них ?!

 

Ти – авантюрист? Професіонал чи початківець ?

 

Приєднуйся! Знайдемо скарб разом!

 

Власники, мотивовані природним бажанням уберегти свої коштовності, закопували свої скарби в землю. Поширена ємність – горщик. Склад скарбів – золоті предмети з дорогоцінними каменями та емалями, монети, зброя. Скарби древніх центрів української культури – Києва, Чернігова, Одеси, Львова, Полтави та ін. – демонструють особливо важливий матеріал для історії українського мистецтва. (більше…)

Хобі бувають різні: хтось подорожує, хтось мисливством займається, хтось ходить на риболовлю, але є одне, яке крім задоволення приносить чудові знахідки, а часом і чималі кошти! Знайомтеся, життя в форматі пригод – пошук скарбів.

 

Пошук скарбів – це відносно новий напрямок активного відпочинку в Україні. Приладовий пошук може бути одним з найбільш захоплюючих і корисних способів проведення свого вільного часу, що б там не говорили. Для когось це може стати чудовим хобі, а для іншого – професією або засобом додаткового доходу.

 

Нас можуть називати по-різному: копачі, пошуковці, шукачі скарбів, археологи. Суть від цього не змінюється. “Шукач скарбів” – це діагноз, який з кожним роком охоплює все більше одержимих, втягуючи в круговорот авантюрних пригод. Всі шукачі, які почали пошук скарбів, золота та інших артефактів, рано чи пізно щось знаходять. Знайти скарб – це, мовби, самому доторкнутися до старовини і відчути величність часу. (більше…)

Приладовий пошук в лісі – прагнення знайти незаймані місця. Чи могли на місці великого лісу стояти міста або села ..?

 

«Незаймані» поселення виявити ще можливо!

 

Два способи «лісового» пошуку: за допомогою карти і навігатора (ефективно), або покладатися «на око».

 

Думаєте, що другий спосіб – марна трата часу? Можемо заперечити: якщо різноманітні старовинні карти є у вільному доступі – найвища ймовірність, що там була нога «нашого брата». Шукати інтуїтивно «на око» – вишукувати старі дороги, джерела, яри – вельми конкурентні місця.

 

Можна звертати увагу на рельєф і припускати, де зручніше розташувати село; шукати кропиву, дикі плодові дерева.

(більше…)

Професійні шукачі скарбів завжди мають точну інформацію, яка дозволяє з великою ймовірністю знайти скарб. У наш час джерел інформації безліч. Це і архівні дані, і старовинні карти, книжкові описи, розповіді та легенди. Карти можна купити, скачати, сфотографувати. Доцільно збирати потрібну інформацію серед жителів покинутих поселень. Не рідко знайдені скарби є наслідком оповідання «бабушки-одуванчика».

 

Гідним джерелом інформації є праці місцевих істориків з описом історії краю. Вони часто містять в собі детальну історію даної місцевості: житіє селян при царській владі, бої і битви та багато іншого. Величезне задоволення доставляє читання краєзнавчих книг, особливо коли в них включені спогади очевидців про страшні часи, наприклад, Громадянської війни. (більше…)

Незвичайну заяву поспішив зробити МВФ після повідомлення про знахідку житомирських “бурштинників”.

 

“Бурштинові браконьєри” знайшли на Житомирщині під Рокитним скарб, який є частиною легендарного скарбу, так званого “золота Полуботка”. Багато відомих особистостей і навіть країн зробили негайну заяву на право власності цим скарбом.

 

Історія з цим скарбом вирішилася дуже швидко. За повідомленням голови районної адміністрації, весь вміст знайденого скарбу, (за оцінками фахівців становить понад 140 млн. грн.) був негайно переданий в державне казначейство України для подальшого подання 217 векселів Банку Англії, щоб один з найстаріших банків Європи справив розрахунок з Україною. (більше…)

Юристи стверджують, що такий вид господарської діяльності, як пошук скарбів, відсутній в державному реєстрі.

 

Відповідно до Закону України, в разі знаходження скарбу (старовинної речі), щасливчик повинен зв’язатися з органами внутрішніх справ і повідомити про знахідку в органи місцевої влади.

 

Держава, можливо (?!), оплатить знахідку з розрахунку до 20% від її вартості. Якщо цінність (скарб) знайдена на ділянці, у якої є приватний власник і скарб підняли із землі за його згодою, то ці 20% розділяються між двома учасниками. Якщо скарб підняли із землі без обопільної згоди, то весь прибуток належить господареві території.

 

 

 

Прикмети і забобони шукачів скарбів можна розбити на дві категорії: старовинні і сучасні.

 

Старовинні ж свідчать, що будь-який поважаючий себе “пошуковець” мав звід правил про те, як правильно шукати скарб:

  • Під час роботи не можна було озиратися, піддаватися сонливості і розмовляти, особливо брутально лаятись – позбудешся допомоги святих сил. А до знайденого скарбу не варто торкатися, не перехрестившись і не прочитавши молитву. Інакше, навіть якщо скарби і дадуться в руки, то щастя вони не принесуть.
  • На пошуки потрібно було вирушати в певний день. Наприклад, “закляті скарби” не можна брати в руки ні в один день крім Нового року, Великодня та Івана Купали.
  • Вважалося, що на Новий рік всі зариті гроші спалахують синім кольором. Тоді повз скарбу точно не пройдеш. У пасхальну ніч скарби йдуть шукати за околицю. Місце, де потрібно копати, вкажуть вогники. При собі необхідно мати хрест, херувимський ладан, стрітенську свічку і знати при цьому недільну молитву. При пошуку скарбу в цю ніч суворо заборонено лаятися.

(більше…)

Новачки в справі пошуку скарбів не завжди знають з чого почати: куди і на чому їхати, з ким і, головне, в чому?

 

Основна екіпіровка “молодого” шукача скарбів:

  • карта місця призначення (наприклад фрагмент 3-хверстовки Шуберта);
  • грунтовий металодетектор;
  • лопата.

 

Звичайно, це не повний набір шукача скарбів, проте – основний! (більше…)