У далекому 2014 році, коли Спілка Дослідників Культурної Спадщини тільки засновувалася, не було ні сайту, ні, тим паче, логотипу. Прийшла весна, нагадала про початок нового “сезону-2018”, а значить настав час презентувати новий логотип СДКС!
На зборах Правління було прийнято рішення про створення нового логотипу Організації без зайвого «романтизму професії», при цьому з відчуттям ноток авантюризму, добротності і надійності. (більше…)
У 2017 році пошуковцями були знайдені сотні скарбів !!!
А ти був серед них ?!
Ти – авантюрист? Професіонал чи початківець ?
Приєднуйся! Знайдемо скарб разом!
Власники, мотивовані природним бажанням уберегти свої коштовності, закопували свої скарби в землю. Поширена ємність – горщик. Склад скарбів – золоті предмети з дорогоцінними каменями та емалями, монети, зброя. Скарби древніх центрів української культури – Києва, Чернігова, Одеси, Львова, Полтави та ін. – демонструють особливо важливий матеріал для історії українського мистецтва. (більше…)
Хобі бувають різні: хтось подорожує, хтось мисливством займається, хтось ходить на риболовлю, але є одне, яке крім задоволення приносить чудові знахідки, а часом і чималі кошти! Знайомтеся, життя в форматі пригод – пошук скарбів.
Пошук скарбів – це відносно новий напрямок активного відпочинку в Україні. Приладовий пошук може бути одним з найбільш захоплюючих і корисних способів проведення свого вільного часу, що б там не говорили. Для когось це може стати чудовим хобі, а для іншого – професією або засобом додаткового доходу.
Нас можуть називати по-різному: копачі, пошуковці, шукачі скарбів, археологи. Суть від цього не змінюється. “Шукач скарбів” – це діагноз, який з кожним роком охоплює все більше одержимих, втягуючи в круговорот авантюрних пригод. Всі шукачі, які почали пошук скарбів, золота та інших артефактів, рано чи пізно щось знаходять. Знайти скарб – це, мовби, самому доторкнутися до старовини і відчути величність часу. (більше…)
Приладовий пошук в лісі – прагнення знайти незаймані місця. Чи могли на місці великого лісу стояти міста або села ..?
«Незаймані» поселення виявити ще можливо!
Два способи «лісового» пошуку: за допомогою карти і навігатора (ефективно), або покладатися «на око».
Думаєте, що другий спосіб – марна трата часу? Можемо заперечити: якщо різноманітні старовинні карти є у вільному доступі – найвища ймовірність, що там була нога «нашого брата». Шукати інтуїтивно «на око» – вишукувати старі дороги, джерела, яри – вельми конкурентні місця.
Можна звертати увагу на рельєф і припускати, де зручніше розташувати село; шукати кропиву, дикі плодові дерева.
Що це – «вибите місце»?
Найчастіше цим поняттям позначають те поле (луг, ліс тощо), яке відскановано безліччю металодетекторів вздовж-поперек і сьогодні схоже на місячний пейзаж. Можна висловитися і по-іншому: це – місце, яке подарувало шукачам багато цінних знахідок; після чого зараз тут ЖОДНОГО кольорового сигналу. Саме це і є «вибите» місце.
Такі локації незабаром перестають користуватися попитом серед пошукачів і отримують ярлик: «Вибито». При цьому, на пам’яті є достатньо випадків, коли «вибиті місця» приносили ейфорію і обдаровували цінними знахідками.
Багатьом шукачам скарбів, та й звичайним людям, не дає спокою думка про те, де шукати скарби. Кожному хочеться спробувати вдачу – відшукати скарб. Хтось, почувши від родичів або просто знайомих людей про «заначку», вирушає на її пошуки. Ясно, що велика частина історій на ділі виявляється гарною легендою, проте, тим не менш, коло пошуків звужується.
А як же бути тому, кому добрі люди не підказали? Куди йти і де шукати? Відповідь очевидна – думати, аналізувати і шукати!
Спробуємо полегшити це завдання. Почати потрібно з того, що необхідно проаналізувати: хто хотів приховати своє добро, як і за яких обставин.
Отже, хто ховав, наприклад, монети?
Професійні шукачі скарбів завжди мають точну інформацію, яка дозволяє з великою ймовірністю знайти скарб. У наш час джерел інформації безліч. Це і архівні дані, і старовинні карти, книжкові описи, розповіді та легенди. Карти можна купити, скачати, сфотографувати. Доцільно збирати потрібну інформацію серед жителів покинутих поселень. Не рідко знайдені скарби є наслідком оповідання «бабушки-одуванчика».
Гідним джерелом інформації є праці місцевих істориків з описом історії краю. Вони часто містять в собі детальну історію даної місцевості: житіє селян при царській владі, бої і битви та багато іншого. Величезне задоволення доставляє читання краєзнавчих книг, особливо коли в них включені спогади очевидців про страшні часи, наприклад, Громадянської війни. (більше…)
Незвичайну заяву поспішив зробити МВФ після повідомлення про знахідку житомирських “бурштинників”.
“Бурштинові браконьєри” знайшли на Житомирщині під Рокитним скарб, який є частиною легендарного скарбу, так званого “золота Полуботка”. Багато відомих особистостей і навіть країн зробили негайну заяву на право власності цим скарбом.
Історія з цим скарбом вирішилася дуже швидко. За повідомленням голови районної адміністрації, весь вміст знайденого скарбу, (за оцінками фахівців становить понад 140 млн. грн.) був негайно переданий в державне казначейство України для подальшого подання 217 векселів Банку Англії, щоб один з найстаріших банків Європи справив розрахунок з Україною. (більше…)
Юристи стверджують, що такий вид господарської діяльності, як пошук скарбів, відсутній в державному реєстрі.
Відповідно до Закону України, в разі знаходження скарбу (старовинної речі), щасливчик повинен зв’язатися з органами внутрішніх справ і повідомити про знахідку в органи місцевої влади.
Держава, можливо (?!), оплатить знахідку з розрахунку до 20% від її вартості. Якщо цінність (скарб) знайдена на ділянці, у якої є приватний власник і скарб підняли із землі за його згодою, то ці 20% розділяються між двома учасниками. Якщо скарб підняли із землі без обопільної згоди, то весь прибуток належить господареві території.
Новачки в справі пошуку скарбів не завжди знають з чого почати: куди і на чому їхати, з ким і, головне, в чому?
Основна екіпіровка “молодого” шукача скарбів:
Звичайно, це не повний набір шукача скарбів, проте – основний! (більше…)