Основне джерело вивчення минулого України – археологічні пам’ятки. Історична Київщина відігравала ключову роль у суспільно-політичному і культурному житті нашого народу. Територія Київської області багатюща на численні пам’ятки: стоянки, городища, хутори, поселення, могильники, кургани, змійові вали та скарби різноманітних історичних епох: від давньокам’яного віку до середньовіччя.
Скарби.
Серед археологічних пам’яток особливої уваги заслуговують численні скарби дорогоцінних ювелірних речей з золота та срібла, монетні скарби – арабські та візантійські, давньоруські, імперські тощо. Дослідження скарбів дає можливість вивчити питання торгівлі Давньої Русі з країнами-сусідами, розвиток ювелірного ремесла та глибоке майнове розшарування, класовість суспільства, зокрема накопичення значних багацтв в руках окремих феодалів.
Завдяки багатій історії наша країна є досить цікавою для шукачів скарбів, і приховані давні коштовності часто знаходять і у наш час. (більше…)
Більшість скарбів і коштовностей часів Стародавньої Русі (третя частина) знайдені в Києві. Найдавніший слов’янський скарб – 1800 років – 4 000 срібних і бронзових монет, знайдені поряд з Сінним ринком в 1874 році. У центрі граду Києва знаходять скарби фактично при кожному будівництві. Періодично і схили пагорбів підносять «подарунки» після періоду рясних дощів.
Територія Десятинної церкви приховує найбільше скарбів. Старий Київ займає площу в 10 гектарів. Кількість скарбів з цієї території перевищила три десятка і половина з них – поруч з фундаментом Десятинної.
Околиці Михайлівського монастиря – займають друге «скарбоносне» місце. (більше…)
23 травня 2018 року з 00:01 до 23:59
Запам’ятай цю дату!
Членський внесок лише 100 грн!
День шукача скарбів – професійне свято пошуковців, який відзначається 23 травня!
З цієї нагоди, для мотивації поповнення Спілки новими однодумцями, оголошуємо акційну пропозицію щодо вартості отримання членства в організації СДКС! Розмір членського внеску на День відзначення свята складатиме всього лише 100 грн (замість 500 грн)!
ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ на вступ потрібно саме 23 травня 2018 року з 00:01 до 23:59!
Цей день за православним календарем – день пам’яті Апостола Симона Зилота. (більше…)
У далекому 2014 році, коли Спілка Дослідників Культурної Спадщини тільки засновувалася, не було ні сайту, ні, тим паче, логотипу. Прийшла весна, нагадала про початок нового “сезону-2018”, а значить настав час презентувати новий логотип СДКС!
На зборах Правління було прийнято рішення про створення нового логотипу Організації без зайвого «романтизму професії», при цьому з відчуттям ноток авантюризму, добротності і надійності. (більше…)
У 2017 році пошуковцями були знайдені сотні скарбів !!!
А ти був серед них ?!
Ти – авантюрист? Професіонал чи початківець ?
Приєднуйся! Знайдемо скарб разом!
Власники, мотивовані природним бажанням уберегти свої коштовності, закопували свої скарби в землю. Поширена ємність – горщик. Склад скарбів – золоті предмети з дорогоцінними каменями та емалями, монети, зброя. Скарби древніх центрів української культури – Києва, Чернігова, Одеси, Львова, Полтави та ін. – демонструють особливо важливий матеріал для історії українського мистецтва. (більше…)
Хобі бувають різні: хтось подорожує, хтось мисливством займається, хтось ходить на риболовлю, але є одне, яке крім задоволення приносить чудові знахідки, а часом і чималі кошти! Знайомтеся, життя в форматі пригод – пошук скарбів.
Пошук скарбів – це відносно новий напрямок активного відпочинку в Україні. Приладовий пошук може бути одним з найбільш захоплюючих і корисних способів проведення свого вільного часу, що б там не говорили. Для когось це може стати чудовим хобі, а для іншого – професією або засобом додаткового доходу.
Нас можуть називати по-різному: копачі, пошуковці, шукачі скарбів, археологи. Суть від цього не змінюється. “Шукач скарбів” – це діагноз, який з кожним роком охоплює все більше одержимих, втягуючи в круговорот авантюрних пригод. Всі шукачі, які почали пошук скарбів, золота та інших артефактів, рано чи пізно щось знаходять. Знайти скарб – це, мовби, самому доторкнутися до старовини і відчути величність часу. (більше…)
Приладовий пошук в лісі – прагнення знайти незаймані місця. Чи могли на місці великого лісу стояти міста або села ..?
«Незаймані» поселення виявити ще можливо!
Два способи «лісового» пошуку: за допомогою карти і навігатора (ефективно), або покладатися «на око».
Думаєте, що другий спосіб – марна трата часу? Можемо заперечити: якщо різноманітні старовинні карти є у вільному доступі – найвища ймовірність, що там була нога «нашого брата». Шукати інтуїтивно «на око» – вишукувати старі дороги, джерела, яри – вельми конкурентні місця.
Можна звертати увагу на рельєф і припускати, де зручніше розташувати село; шукати кропиву, дикі плодові дерева.
Що це – «вибите місце»?
Найчастіше цим поняттям позначають те поле (луг, ліс тощо), яке відскановано безліччю металодетекторів вздовж-поперек і сьогодні схоже на місячний пейзаж. Можна висловитися і по-іншому: це – місце, яке подарувало шукачам багато цінних знахідок; після чого зараз тут ЖОДНОГО кольорового сигналу. Саме це і є «вибите» місце.
Такі локації незабаром перестають користуватися попитом серед пошукачів і отримують ярлик: «Вибито». При цьому, на пам’яті є достатньо випадків, коли «вибиті місця» приносили ейфорію і обдаровували цінними знахідками.
Багатьом шукачам скарбів, та й звичайним людям, не дає спокою думка про те, де шукати скарби. Кожному хочеться спробувати вдачу – відшукати скарб. Хтось, почувши від родичів або просто знайомих людей про «заначку», вирушає на її пошуки. Ясно, що велика частина історій на ділі виявляється гарною легендою, проте, тим не менш, коло пошуків звужується.
А як же бути тому, кому добрі люди не підказали? Куди йти і де шукати? Відповідь очевидна – думати, аналізувати і шукати!
Спробуємо полегшити це завдання. Почати потрібно з того, що необхідно проаналізувати: хто хотів приховати своє добро, як і за яких обставин.
Отже, хто ховав, наприклад, монети?